Архів журналу > 2006 > № 5, вересень-жовтень
Оригінальний протипухлинний препарат амітозин – продукт алкілування тіофосфамідом алкалоїдів чистотілу (Chelidonium majus L.) – пригнічує ріст сoлідних пухлин різного генезу. Водночас, дію цього препарату на розвиток гемобластозів практично не вивчали. Недостатньо з’ясовано і механізми, які опосередковують протипухлинну активність амітозину. В роботі показано, що культивування перещеплюваних клітин лінії МТ-4 гострої лімфобластної лейкемії людини з амітозином (концентрація 100–250 мкг/мл) упродовж 24 год приводить до дозозалежного інгібування їхньої проліферації. Амітозин індукує апоптоз на тлі істотного (до 70%) блокування G2/M-фази клітинного циклу. У клітинах лінії МТ-4, інкубованих з амітозином, активується каспаза-3, однак кореляції між дозозалежним збільшенням апоптотичного індексу та вмістом клітин з активною формою каспази-3 не встановлено. Згідно з даними імуноблотингу, цитохром с в цитозольній фракції клітин накопичується вже через 6 год після їхньої інкубації з амітозином (концентрація 100 мкг/мл). Таким чином, амітозин виявляє антипроліферативну активність стосовно злоякісних лімфоїдних клітин людини та індукує в них апоптоз. Ці ефекти, ймовірно, певною мірою опосередковуються каспазозалежними сигнальними шляхами, які стимулюються після ушкодження мембран мітохондрій.
Ключові слова: Chelidonium majus L., суміш модифікованих алкалоїдів, тіофосфамід, гострий лімфобластний лейкоз, клітинний цикл, апоптоз, каспаза-3.
Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.
© Український бiохiмiчний журнал