Архів журналу > 2006 > № 1, січень-лютий

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АКТИВНОСТІ УРЕАЗИ,
ВКЛЮЧЕНОЇ В ПОЛІСИЛОКСАНОВІ ГІДРОГЕЛІ ТА КСЕРОГЕЛІ,
ОДЕРЖАНІ ЗОЛЬ-ГЕЛЬ-МЕТОДОМ

Р. П. Погорілий, В. П. Гончарик, Л. І. Кожара, Ю. Л. Зуб, О. О. Чуйко

Iнститут хімії поверхні НАН України, Kиїв;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Золь-гель-методом одержано полісилоксанові гідрогелі із включеною уреазою (ступінь іммобілізації 79–88%), яка зберігає ферментативну активність на рівні 56–84%. Вивчено вплив функціоналізації полісилоксанової матриці на ступінь іммобілізації і ступінь збереження активності, а також на фактор ефективності іммобілізації уреази. Показано, що функціоналізація полісилоксанової матриці метильними групами спричинює зниження ступеня іммобілізації ферменту і фактора ефективності іммобілізації. Функціоналізація 3-амінопропільними групами призводить до практично повного включення ферменту в полісилоксанову матрицю. При цьому найвищий ступінь збереження активності уреази та максимальний фактор її іммобілізації спостерігається в разі введення в полісилоксанову матрицю 2–5% (мол.) 3-амінопропільних груп. Перетворення гідрогелей у ксерогелі обумовлює зниження ферментативної активності уреази як мінімум на 2 порядки.

Ключові  слова: золь-гель метод, гідрогель, ксерогель, уреаза, іммобілізація, активність.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал