Архів журналу > 2015 > № 1, січень-лютий
В. В. Орисик3, Ю. Л. Зборовський3, Л. В. Гарманчук2, В. І. Пехньо1,
О. В. Скачкова4, М. В. Вовк3
Синтезовано комплекси Pd(II) і Ni(II): [Pd(AMMT)2]Cl2 (1), [Pd(AMMT)4]Cl2 (2), [Ni(AMMT)2(H2O)2](NO3)2 (3) з 4-аміно-3-меркапто-5-метил-1,2,4-триазолом (АММТ). Досліджено ЯМР 1Н (13С) та ЕСП спектральні характеристики сполук 1, 2. Методом РСА встановлено, що в усіх комплексах молекула АММТ координована до центрального іона металу в тіонній таутомерній формі. При співвідношенні M : L = 1 : 2 ліганд координується хелатним способом атомами азоту аміно- та сірки меркаптогрупи (сполуки 1, 3), а при співвідношенні M : L = 1 : 4 – монодентатно, тільки атомом сірки меркаптогрупи (комплекс 2). Вакантні координаційні місця в оточенні металу займають молекули води (комплекс 3). Скринінг на активність мітохондріальних дегідрогеназ цільових продуктів 1–3 та вихідних сполук [АММТ, K2PdCl4 (4), Ni(NO3)2∙6H2O (5)] проведено нами вперше, внаслідок чого встановлено, що комплекси Pd(ІІ) (1, 2), сіль Pd(ІІ) (4) та АММТ нормалізують активність мітохондріальних дегідрогеназ пухлинних клітин лінії Hela, виявлених у МТТ-тесті. На відміну від них, комплекс Ni(II) (3) та сіль Ni(II) (5) не стимулюють активність мітохондріальних дегідрогеназ. Загальними властивостями всіх досліджуваних сполук є відсутність впливу на клітинний цикл та рівень апоптичних клітин, а також відсутність токсичного ефекту. Таким чином, одержані результати вказують на те, що АММТ і комплекси Pd(ІІ) можуть використовуватися як модифікатори мітохондріального дихання, дисфункція якого особливо виражена у пухлинних клітинах.
Ключові слова: 1,2,4-триазоли, комплекси Pd(ІІ) та Ni(ІІ), ЯМР 1Н (13С) спектроскопія, активність мітохондріальних дегідрогеназ, апоптоз клітин.
Оригiнал статтi англiйською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.
© The Ukrainian Biochemical Journal