Архів журналу > 2014 >№ 3, травень-червень
Г. І. Парамонова2, Т. М. Курапова1, О. М. Величко1, Л. П. Бабенко1
Методами флуоресцентного зондування та спектрофотометрії було виявлено зміни біофізичних властивостей – мікров’язкості та плинності ліпідного бішару, заряду поверхні, молекулярної організації ліпідно-протеїнового матриксу мембран еритроцитів щурів в умовах гострого больового синдрому – ноцицептивного болю запального генезу. Досліджено особливості фізико-хімічної взаємодії неопіоїдних анальгетиків, а саме парацетамолу, аспірину, антипірину, кеторолаку, піродазолу, кетопрофену, мефенамінату натрію, індометацину, німесуліду з мембранами еритроцитів інтактних щурів та за пероксидної модифікації мембран, спричиненою розвитком гострого больового синдрому – ноцицептивного болю, що може істотно впливати на фармакодинаміку і фармакокінетику анальгетиків, що вивчалися і що слід враховувати в процесі пошуку нових фізіологічно активних сполук з аналгетичною дією.
Ключові слова: гострий больовой синдром, неопіоїдні анальгетики, мембрани еритроцитів, оксидативний стрес, пероксидна модифікація мембран, флуоресцентне зондування мембран, мікрокалориметрія.
Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.
© Український бiохiмiчний журнал