title en

Архів журналу > 2014 > № 4, липень-серпень

КІНЕТИКА ГІДРОЛІЗУ ПОХІДНОГО 1,4-БЕНЗДІАЗЕПІНУ
КАРБОКСИЛЕСТЕРАЗАМИ В ОРГАНІЗМІ МИШЕЙ

М. Я. Головенко, В. Б. Ларіонов

Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України, Одеса;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Створення проліків хімічною модифікацією фізіологічно активних сполук є одним зі шляхів для оптимізації фармакотерапевтичного впливу на організм. Метою роботи було визначення кінетичних характеристик неспецифічних естераз, що каталізують процес гідролітичного розщеплення снодійного препарату «Левана» (похідного 1,4-бенздіазепіну). Досліди проведено із використанням 14С-мічених аналогів левани та її активного метаболіту – 3-гідроксифеназепаму. В умовах in vitro показано, що левана піддається спонтанному гідролізу навіть у буферному середовищі (рН 7,4), а у плазмі крові та гомогенатах мозку й печінки цей процес відбувається  інтенсивніше (умовна Vmax складає 6,9 ± 0,5, 19 ± 4 та 12 ± 1 мМ/год∙мг протеїну відповідно). Зазначені тест-об’єкти різняться активністю тканинних естераз, які активніші в печінці (умовна Km 0,45 ± 0,04 мМ – для печінки та 47 ± 11 мМ – для мозку). У плазмі активність карбоксилестераз (у відношенні до левани) є найнижчою (умовна Km 129 ± 10 мМ). В екс­периментах in vivo встановлено підвищену здатність левани (порівняно із 3-гідроксифеназепамом) долати гематоенцефалічний бар’єр, внаслідок чого збільшується вміст активного метаболіту в тканинах мозку після її гідролізу. Кількісно це виражається як підвищення показника співвідношення концентрації 3-гідроксифеназепаму в мозку та крові мишей (Смозоккров) у ~1,4 раза.

Ключові слова: препарат «Левана», 3-гідроксифеназепам, ензиматичний гідроліз, гематоенцефалічний бар’єр, проліки.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал