title ua

Архів журналу > 2013 > № 4, липень-серпень

ЗА ЯКИХ УМОВ ВОТСОН-КРИКІВСЬКА ПАРА ОСНОВ ДНК G·C
НАБУВАЄ ВСІХ ЧОТИРЬОХ КОНФІГУРАЦІЙ, ХАРАКТЕРНИХ
ДЛЯ ВОТСОН-КРИКІВСЬКОЇ ПАРИ ОСНОВ ДНК A·T?

О. О. Броварець

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ;
Науково-навчальний центр «Державна ключова лабораторія молекулярної
і клітинної біології», Київ, Україна;
Інститут високих технологій Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, Українa;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На рівні теорії MP2/6-311++G(2df,pd)//B3LYP/6-311++G(d,p) вперше показано, що льовдінівська пара основ G*·C* L, утворена мутагенними таутомерами, може набувати, як і вотсон-криківська пара основ ДНК A·T, чотирьох біологічно важливих конфігурацій, а саме: вотсон-криківської, оберненої вотсон-криківської, гугстинівської і оберненої гугстинівської. Цей факт демонструє доволі неочікувану роль таутомеризації однієї із вотсон-криківських пар основ ДНК, зокрема подвійним перенесенням протону: саме таутомеризація G·C?G*·C* дозволяє подолати стеричні перепони для реалізації вищезгаданих конфігурацій. Обговорюються геометричні, електронно-топологічні та енергетичні характеристики Н-зв’язків, що стабілізують досліджені пари, а також енергетичні характеристики останніх.

Ключові слова: пара основ G·C; таутомеризація; квантово-хімічні розрахунки; міжмолекулярні водневі зв’язки; топологія електронної густини.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал