title ua

Архів журналу > 2012 > № 3, травень-червень

ПРО ІСТИННІ ТА УЯВНІ КОНСТАНТИ МІХАЕЛІСА
В ЕНЗИМОЛОГІЇ. III. ЧИ ІСНУЄ ЛІНІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ
МІЖ УЯВНОЮ КОНСТАНТОЮ МІХАЕЛІСА ТА ГРАНИЧНОЮ
ШВИДКІСТЮ ТА ЧИ МОЖНА З ЇЇ ДОПОМОГОЮ ВИЗНАЧАТИ
 ВЕЛИЧИНУ СУБСТРАТНОЇ КОНСТАНТИ?

С. О. Карахім

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В статті наведено критичний аналіз методу Слейтера–Боннера, який застосовується для графічного визначення субстратної константи (Ks) за лінійною залежністю уявної константи Міхаеліса (Kmapp) від граничної швидкості (Vapp) ензиматичних реакцій, що відбуваються за участю активаторів. Показано, що, хоча формально можна записати механізми таких реакцій у вигляді схеми, аналогічній моделі Міхаеліса–Ментен, і знайти взаємозв’язок Kmapp і Vapp у вигляді рівняння Kmapp = Ks + Vapp/k1[E]0 (де [E]0 – загальна концентрація ензиму, а k1 – константа швидкості утворення ензим-субстратного комплексу з вільних ензиму та субстрату), з допомогою якого розраховувати Ks та індивідуальні константи швидкості (k1, k-1), проте це неправильно і застосовувати такий підхід для дослідження всіх реакцій з участю активаторів не можна. Наведене рівняння в загальному випадку не дотримується, воно може виконуватись лише для деяких механізмів або у разі сприятливих співвідношень кінетичних параметрів ензиматичних реакцій.

Ключові слова: кінетика ензиматичних реакцій, рівняння Міхаеліса–Ментен, константа Міхаеліса, гранична швидкість, субстратна константа, активатор.

Оригiнал статтi росiйською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український біохімічний журнал