Архів журналу > 2011 > № 3, травень-червень

МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦИРКАДІАЛЬНОГО ГОДИННИКА

Л. Л. Карбовський1, Д. O. Мінченко1,2, Я. А. Гармаш1, O. Г. Мінченко1

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна

Більшість фізіологічних процесів у всіх живих організмів є ритмічними з періодом близько однієї доби і генеруються ендогенним біологічним годинником, який має кожна клітина організму, але центральний годинник («пейсмейкер») у ссавців локалізований у супрахіазматичних ядрах гіпоталамуса. Молекулярними компонентами системи цього біологічного годинника є фактори груп Period (PER1, PER2 та PER3), BMAL (BMAL1 та BMAL2), Cryptochromes (CRY1 та CRY2), а також ряд інших. Частина цих факторів містить Е-бокс послідовності і їхня експресія безпосередньо регулюється комплексом транскрипційних факторів CLOCK–BMAL1. Ензими, що відповідальні за пост-трансляційні модифікації продуктів циркадіальних генів, також є невід’ємними компонентами системи циркадіального годинника, оскільки саме вони задають темп його роботи та визначають тривалість добового ритму, від якого залежить функціональний стан всього організму. Найважливішими з них є казеїнкінази-1? та -1?. Аналізуються дані про зв’язок між циркадіальним годинником, клітинним циклом та канцерогенезом, а також зміни експресії циркадіальних генів за дії на організм токсичних речовин та наноматеріалів.

Ключові слова: циркадіальний годинник, гени, PER1, PER2, CLOCK, BMAL1, CRY1, казеїнкіназа 1?.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал