№2, березень-квітень (2010)

Огляди

  • Окситоцин та його роль у контролі внутрішньоклітинного рівня іонів кальцію в міометрії.

    Шликов С. Г.

Експериментальні роботи

  • B-, H- та L-катепсиноподібна активність у плазмі крові пацієнтів із захворюваннями щитовидної, паращитовидних та надниркових залоз.

    Калініченко О. В. | Мишуніна Т. М. | Тронько М. Д.

  • Адаптація антиоксидантної системи нирок щурів до різних світлових режимів за інтоксикації тетрахлорметаном та дії мелатоніну.

    Мацьопа І. В. | Григор''єва Н. П. | Мещишен І. Ф.

  • Апоптоз та вміст мобільних ліпідних доменів в клітинах К-562 лейкемії людини при їхньому диференціюванні, індукованому кверцетином або диметилсульфоксидом.

    Фільченков О. О. | Завелевич М. П. | МихайленкоВ. М. | Куява Л. М.

  • Вміст одновалентних катіонів і атр в еритроцитах морських риб в умовах експериментальної гіпоксії.

    Солдатов А. А. | Парфенова І. А. | Новицька В. М.

  • Вплив навантаження тіолактоном гомоцистеїну на обмін аденозину у щурів: зв’язок з гіперреактивністю тромбоцитів, корекція порушень його обміну вітамінно-мікроелементним комплексом.

    Заічко Н. В.

  • Комп’ютерне моделювання взаємодії калікс[4]арену с-99 із субфрагментом-1 міозину міометрія.

    Бевза О. В. | Бевза А. А. | Лабинцева Р. Д. | Черенок С. О. | Кальченко В. І. | Костерін С. О.

  • Комп’ютерне моделювання комплексоутворення цитохрому Р-450 2Е1 людини.

    Кітам В. О. | Чащин М. О.

  • Нові непептидні інгібітори фурину.

    Кібірєв В. К. | Осадчук Т. В. | Вадзюк О. Б. | М. М. Гаразд

  • Особливості гідроксилювання холекальциферолу в печінці щурів в умовах d-гіпервітамінозу та за дії alpha-токоферолу.

    Великий М. М. | Апуховська Л. І. | Василевская В. Н. | Лотоцька Є. Є. | Безусяк А. І. | Хоменко А. В.

  • Порівняльна характеристика властивостей лактатдегідрогенази з білих м’язів і печінки карася сріблястого (Carassius auratus L.).

    Васильків О. Ю. | Лущак В. І.

  • Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів.

    Гула Н. М. | Горідько Т. М. | Стогній Н. А . | Клімашевський В.М. | Мегедь О. Ф. | Косякова Г. В. | Шовкун С. А. | Кіндрук Н. Л . | Бердишев А. Г.

  • Термоінактивація 5-ліпоксигенази картоплі та вплив фосфатидної кислоти на енергію активації процесу денатурації.

    Скатерна Т. Д. | Харитоненко Г. І. | Харченко О. В

Моделювання біохім процесу

  • Aвідність IgG антитіл і її теоретична оцінка.

    Бобровнік С. А.

© Український бiохiмiчний журнал

Архів журналу  2010  № 3, травень-червень

УДК 616.43-008.6


МОДУЛЮВАННЯ N-СТЕАРОЇЛЕТАНОЛАМІНОМ ЕФЕКТУ 17?-ЕСТРАДІОЛУ

В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ-САМЦІВ


Н. М. Гула, С. А. Шовкун, Є. М. Грінченко, Т. М. Горідько, А. Г. Бердишев, О. О. Барботько, О. С. Микоша


Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Досліджували вплив N-стеароїлетаноламіну (NSE) на рівень сумарних 11-гідроксикортико­стероїдів (11-ОКС) і тестостерону у плазмі крові щурів-самців у нормі та за триденного введення 17?-естрадіолу в дозі 400 мкг/кг маси тіла. Показано, що пероральне введення NSE інтактним тваринам протягом 7 днів в дозі 50 мг/кг маси тіла не змінює рівень 11-ОКС та тестостерону. За умов введення 17?-естрадіолу NSE запобігає різкому підвищенню рівня 11-ОКС і нормалізує рівень тесто­стерону у плазмі крові. Про можливість опосередкованого впливу NSE на сім’яники через модулювання ефектів гормонів системи гіпоталамус–гіпофіз побічно свідчить відновлення маси аденогіпофіза, яка знижується під впливом 17?-естрадіолу. На рівні сім’яників ефект NSE під час проведення естрогенізації щурів-самців проявляється у гальмуванні процесів пероксидного окислення ліпідів, а саме: зменшенні вмісту ТБК-реагуючих продуктів і збільшенні активності ензимів антиоксидантного захисту супероксиддисмутази та каталази. Слід зауважити, що NSE виявляє вираженіший антиоксидантний ефект порівняно з вітаміном Е, захищаючи клітини Лейдіга сім’яників у разі підвищеного рівня естрогенів в організмі.

Ключові слова: N-стеароїлетаноламін, 17?-естрадіол, сім’яники, тестостерон, 11-гідроксикортикостероїди, аденогіпофіз, пероксидне окислення ліпідів, ферменти антиоксидантного захисту.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

2010 > №2, березень-квітень |

Окситоцин та його роль у контролі внутрішньоклітинного рівня іонів кальцію в міометрії.

Шликов С. Г.

В огляді висвітлено сучасні дані щодо молекулярних та мембранних механізмів дії утеротонічного пептидного гормону окситоцину на гомеостаз Са2+ у міоцитах матки та активність систем пасивного та активного транспортування цього катіону, локалізованих в субклітинних структурах міометрія. Встановлені біохімічні механізми активації окситоцином та тапсигаргіном транспортування Са2+ до цитоплазми клітин міометрія. Такий процес надходження іонів кальцію з позаклітинного простору одержав назву capacitative cation entry (CCE), або такий, який активується спустошенням внутрішньоклітинних кальцієвих пулів. Показано, що клітини міометрія невагітних жінок та клітин на лінія PHM1-41 з міометрія вагітних жінок експресують mRNA hTrpС1, 3, 4, 6, 7.

Синтетичний аналог діацилгліцеролу OAG спричинює виникнення осциляцій концентрації Са2+ у клітинах міометрія. Інгібітори протеїнкінази С не впливають на здатність OAG спричинювати осциляції концентрації Са2+. Зроблено висновок, що дія синтетичного аналога діацилгліцеролу OAG у клітинах міометрія не опосередковується активацією протеїнкінази С. Результати експериментів, що були виконані на фракції везикул плазматичних мембран міометрія, показали, що окситоцин не впливає на базальну кальцієву проникність цієї мембрани. Встановлено, що пептидний гормон частково інгібує накопичення Са2+ у фракції плазматичних мембран міометрія. Окситоцин також частково гальмує активність кальцієвої помпи саркоплазматичного ретикулума матки.

Запропонована концептуальна схема регуляції окситоцином обміну Са2+ в міометрії.

© Український бiохiмiчний журнал

Архів журналу  2010  № 3, травень-червень

УДК 577.158.54


ТЕРМОІНАКТИВАЦІЯ ?-ГАЛАКТОЗИДАЗИ Penicillium canescens

Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Досліджена кінетика та механізм термо­інактивації ?-галактозидази Penicillium canescens у діапазоні температур 55–65 °С. Запропоновано кінетичну схему термоінактивації ензиму, що включає оборотну дисоціацію активних гексамерів у мономери, які здатні до асоціації, та необоротну денатурацію мономерів. Розраховані кінетичні константи термоінактивації ензиму. Вивчено залежність процесу термоінак­тивації від ступеня очистки та концентрації ензиму. Показана можливість захисту протеїнової молекули від термоінактивації у присутності БСА, гліцеролу, мелібіози, рафінози та стахіози.

Ключові слова: ?-галактозидаза, Penicillium canescens, термоінактивація, константи термоінактивації.

Оригiнал статтi росiйською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

2010 > №2, березень-квітень |

Адаптація антиоксидантної системи нирок щурів до різних світлових режимів за інтоксикації тетрахлорметаном та дії мелатоніну.

Мацьопа І. В. | Григор''єва Н. П. | Мещишен І. Ф.

Вивчено вплив різних умов освітлення на стан про- та антиоксидантної системи у нирках щурів. Встановлено найнижчий рівень вільнорадикального окислення ліпідів і протеїнів та найвищу активність каталази і глутатіонпероксидази у нирках щурів в умовах природного освітлення за максимальної тривалості світлового дня. В умовах різних світлових режимів показано підвищення вмісту малонового альдегіду та окисно-модифікованих протеїнів у нирках щурів за інтоксикації тетрахлорметаном порівняно з контролем. Введення мелатоніну протягом п’яти днів у дозі 3,0 мг/кг маси тіла тварини відновлює до значення контролю вміст продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і протеїнів та проявляє корегувальний ефект на показники антиоксидантної системи.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал