Архів журналу > 2010 > № 1, січень-лютий
К. О. Мединська, О. В. Шелюк, В. С. Омельянюк, Н. Є. Нурищенко, Л. І. Пелюх
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Проведено порівняльне дослідження впливу ультразвуку неперервного та імпульсного (2 мс) режимів на реакцію суперпреципітації актоміозину скелетних м’язів кроля. З одержаних кінетичних кривих визначали величину суперпреципітації (Dm - D0), час t1/2, який необхідний для досягнення половини її величини, а також розраховували нормовану максимальну швидкість даної реакції Vn. Показано, що найбільший ефект спостерігається у разі застосування неперервного ультразвуку інтенсивністю 0,7 Вт/см2 (величина суперпреципітації і Vn були максимальними), а для імпульсного – при 0,4 Вт/см2. Як неперервний, так і імпульсний ультразвук при інтенсивності 1 Вт/см2 найбільш зменшує величину суперпреципітації відносно контролю і всіх інших величин застосованої інтенсивності, що, можливо, пов’язано з тепловим впливом ультразвуку такої інтенсивності. В цілому ж дані, які було одержано, дають підставу припускати, що в актоміозині встигають відбутися зміни адаптивного характеру до дії імпульсного ультразвуку, оскільки сигнал даного режиму діє з проміжками в часі.
Ключові слова: ультразвук, актоміозин, суперпреципітація, величина суперпреципітації, кінетичні параметри.
Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.
© Український бiохiмiчний журнал