title ua

Архів журналу > 2008

Том 80, № 3, травень-червень, 2008

Огляди

Сківка Л. М., Позур В. В.
РЕАКЦІЇ ЗА УЧАСТЮ toll-like-РЕЦЕПТОРІВ У ПРОТЕКТИВНОМУ ІМУНІТЕТІ ТА ЗА ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНІВ

Експериментальні роботи

Скатерна Т. Д., Харченко О. В.
ВПЛИВ ФОСФАТИДНОЇ КИСЛОТИ НА РЕАКЦІЮ ОКИСЛЕННЯ ЛІНОЛЕВОЇ КИСЛОТИ 5-ЛІПОКСИГЕНАЗОЮ З БУЛЬБ КАРТОПЛІ
 
Харитоненко Г. І., Скатерна Т. Д., Мельник А. К., Бабій Л. В., Харченко О. В.
ВЗАЄМОДІЯ 5-ЛІПОКСИГЕНАЗИ З АЛОСТЕРИЧНИМ ЕФЕКТОРОМ – ДОДЕЦИЛСУЛЬФАТОМ НАТРІЮ
 
Акопова О. В.
РОЛЬ МІТОХОНДРІАЛЬНОЇ ПОРИ У ТРАНСМЕМБРАННОМУ ОБМІНІ КАЛЬЦІЮ В МІТОХОНДРІЯХ
 
Семчук Н. М., Лущак О. В., Фалк Дж., Крупінська К., Лущак В. І.
ВПЛИВ ІНАКТИВАЦІЇ ГЕНІВ VTE1?ТА?VTE4 НА ВІДПОВІДЬ Arabidopsis thaliana НА ДІЮ СОЛЬОВОГО СТРЕСУ
 
Шкрабак О. А., Векліч Т. О., Родік Р. В., Бойко В. І., Костерін С. О.
КАЛІКСАРЕНЗАЛЕЖНИЙ ГІДРОЛІЗ АТР. ІІ. КАТАЛІТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕАКЦІЇ, СТИМУЛЬОВАНОЇ КАЛІКСАРЕНОМ С-107
 
Тронько М. Д., Ковзун О. І., Микоша О. С.
УЧАСТЬ ПРОТЕЇНКІНАЗ ERK І JNK ТА ЯДЕРНОГО ТРАНСКРИПЦІЙНОГО ЧИННИКА c-JUN У ТРАНСДУКЦІЇ РЕГУЛЯТОРНОГО СИГНАЛУ КОРТИКОТРОПІНУ У КЛІТИНАХ КОРИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ
 
Абрат О. Б., Семчишин Г. М., Мєдзобродскі Я., Лущак В. І.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ФЛУОРЕСЦЕЇНУ ТА АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА ДРІЖДЖІВ Saccharomyces cerevisiae ЗА ДІЇ КИСЛОТНОГО СТРЕСУ
 
Латишко Н. В., Гудкова Л. В., Гудкова О.? О.?
ВПЛИВ ПОЛІАМІНІВ НА АКТИВНІСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ ЗА УМОВ ІНДУКОВАНОГО ДЕКСАМЕТАЗОНОМ АПОПТОЗУ ТИМОЦИТІВ ЩУРІВ
 
Сергеєва Т. А., ПілецькА О. В., Гончарова Л. А., Бровко О. О.,
Пілецький  С. А., Єльська Г. В.
СЕНСОРНА СИСТЕМА НА ОСНОВІ МОЛЕКУЛЯРНО-ІМПРИНТОВАНИХ ПОЛІМЕРНИХ МЕМБРАН ДЛЯ СЕЛЕКТИВНОГО ВИЗНАЧЕННЯ АФЛАТОКСИНУ В1
 
Петрова Г. В., Донченко Г. В.
РОЛЬ ?-ТОКОФЕРОЛУ В? ОКСИДАТИВНОМУ СТРЕСІ ТИМОЦИТІВ ЩУРА, ІНДУКОВАНОМУ ПЕРОКСИДОМ ВОДНЮ ТА МЕНАДІОНОМ
 
Загайко А. Л., Вороніна Л. М., Каліман П. А., Стрельченко К. В.
ЗМІНИ АНТИОКСИДАНТНОГО СТАТУСУ У ЗОЛОТИСТИХ СИРІЙСЬКИХ ХОМ’ЯЧКІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ МЕТАБОЛІЧНОМУ СИНДРОМІ
 
Рєзніченко Л. С., Грузіна Т. Г., Вембер В. В., Скриннік Л. М., Ульберг З. Р.
ПРОБІОТИЧНИЙ ПРЕПАРАТ ДЛЯ ВЕТЕРИНАРІЇ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ МОЛОДНЯКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
 
Дикуха І. С., Артамонов М. В., Жуков О. Д., Ніженківський О. І.,
Руденко С. В., Лизогуб В. Г., Гула Н. М.
ФОСФОЛІПІДНИЙ СКЛАД МІОКАРДА У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК ІЗ ПОРУШЕННЯМИ СЕРЦЕВОГО РИТМУ
 
Кучеренко Ю. В.
ЗБІЛЬШЕННЯ ВМІСТУ ВІЛЬНОГО ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОГО КАЛЬЦІЮ В ЕРИТРОЦИТАХ, ОБРОБЛЕНИХ КРІОКОНСЕРВАНТОМ НА ОСНОВІ ПОЛІЕТИЛЕНГЛІКОЛЮ 1500
 
Шубчинська А. С., Мацелюх О. В., Варбанець Л. Д.
ВПЛИВ РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ВУГЛЕЦЮ ТА АЗОТУ НА БІОСИНТЕЗ ПРОТЕОЛІТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ШТАМАМИ Вacillus circulans 693, Вacillus sp. 27, Yarrowia lipolytica 2061
 
Пальчиковська Л. Г., Алексєєва І. В., Костіна В. Г., Платонов М. О.,
Негруцька В. В., Дерябін О. М., Тарасов О. А., Швед А. Д.
НОВІ АМІДИ ФЕНАЗИН-1-КАРБОНОВОЇ КИСЛОТИ: АНТИМІКРОБНА ДІЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ СТРУКТУРА – ФУНКЦІЯ
 
Швець В. М., Давидов В. В.
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦИКЛУ ТРИКАРБОНОВИХ КИСЛОТ У МІОКАРДІ СТАРИХ ТА ДОРОСЛИХ ЩУРІВ У РАЗІ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ

© Український бiохiмiчний журнал

 

 

title ua

Архів журналу > 2008 > № 3, травень-червень

РЕАКЦІЇ ЗА УЧАСТЮ toll-like-РЕЦЕПТОРІВ
У ПРОТЕКТИВНОМУ ІМУНІТЕТІ
ТА ЗА ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНІВ

Л. М. Сківка, В. В. Позур

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Тoll-like-рецептори (TLRs) – група трансмембранних рецепторів, які відіграють ключову роль у реакціях природного і адаптивного імунітету. Специфічними екзогенними лігандами TLRs є патогенасоційовані консервативні молекули, такі як пептидоглікан, флагелін, тейхоєва кислота, CpG-ДНК та ін. Стимуляція TLRs приводить до індукції синтезу й секреції цитокінів, функціонального дозрівання антигенпрезентуючих клітин і розвитку адаптивної імунної відповіді як протективного, так і ушкоджуючого характеру. Крім екзогенних молекул TLRs здатні взаємодіяти з низкою ендогенних лігандів, а саме фібронектином, білками теплового шоку, компонентами позаклітинного матриксу, що обумовлює участь рецепторів цієї групи в опосередкуванні патологій у людини, до яких належать сепсис, стерильні запальні захворювання, алергія, аутоімунна патологія, рак. В останні роки деякі біотехнологічні і фармацевтичні компанії розробляють імунотерапевтичні препарати на основі агоністів і антагоністів TLRs, які використовуються як для стимуляції реакцій протипухлинного й антиінфекційного імунітету, так і для корекції неадекватних запальних реакцій. В огляді представлено дані щодо структурно-функціональної характеристики TLRs, їхньої участі в патогенезі захворювань людини, а також розглянуто існуючі на сьогоднішній день імунотерапевтичні препарати на основі агоністів і антагоністів TLRs.

Ключові слова: toll-like-рецептори (TLRs), агоністи  TLRs, антагоністи TLRs, імунотерапія.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал

 

 

title ua

Архів журналу > 2008 > № 3, травень-червень

ВПЛИВ ФОСФАТИДНОЇ КИСЛОТИ НА РЕАКЦІЮ ОКИСЛЕННЯ
ЛІНОЛЕВОЇ КИСЛОТИ 5-ЛІПОКСИГЕНАЗОЮ З БУЛЬБ
КАРТОПЛІ

Т. Д. Скатерна, О. В. Харченко

Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вивчено вплив аніоногенного фосфоліпіду фосфатидної кислоти (ФК) на перебіг окислення лінолевої кислоти 5-ліпоксигеназою (5-ЛО) із бульб Solanum tuberosum. Дослідження впливу ФК проводили в міцелярній системі, що складалася зі змішаних міцел лінолевої кислоти (ЛК), луброла РХ і різної кількості ФК як ефектора ферменту. Реакцію ініціювали внесенням 5-ЛО. Встановлено два рНопт. дії 5-ЛО у присутності 50 мкМ ФК: рН 5,0 та 6,9. У концентрації 50 мкМ ФК здатна активувати 5-ЛО в 15 разів при рН 5,0. У таких умовах значення максимальної швидкості реакції (Vmax) збігається зі значенням Vmax ліпоксигеназної реакції без ефектора при рН 6,9. Знайдено, що присутність 30–50?мкМ фосфоліпіду в реакційній суміші знижує концентрацію напівнасичення субстратом на 43–67%. Ензим виявляє позитивну кооперативність щодо субстрату, реакція описується рівнянням Хілла. Значення коефіцієнта Хілла (h) щодо субстрату становить 3,34 ± 0,22 (рН 6,9) та 5,61 ± 0,88 (рН 5,0), тобто у разі зміни рН у кислий бік зростає кількість молекул субстрату, що здатні взаємодіяти з ензимом. У випадку недостатності субстрату ензим виявляє позитивну кооперативність щодо ФК, приєднуючи від 4 до 3 молекул ефектора при рН 5,0, тобто фосфоліпід виступає як алостеричний регулятор 5-ЛО. Порівняльний аналіз впливу 4-гідрокси-ТЕМПО показав, що рівень неензимних процесів у разі нефізіологічних значень рН на 15–50% нижче у присутності 30–80 мкМ ФК, ніж за відсутності ефектора.

Ключові слова: 5-ліпоксигеназа, лінолева кислота, фосфатидна кислота, активація, фосфоліпід, алостеричність.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал

 

 

title ua

Архів журналу > 2008 > № 3, травень-червень

КАЛІКСАРЕНЗАЛЕЖНИЙ ГІДРОЛІЗ АТР. ІІ. КАТАЛІТИЧНІ
ВЛАСТИВОСТІ РЕАКЦІЇ, СТИМУЛЬОВАНОЇ
КАЛІКСАРЕНОМ С-107

О. А. Шкрабак1, Т. О. Векліч1, Р. В. Родік2, В. І. Бойко2, С. О. Костерін1

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Інститут органічної хімії НАН України, Київ;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вивчали деякі особливості реакції неензиматичного гідролізу АТР, стимульованого каліксареном С-107, зокрема залежність кінетичних характеристик реакції від концентрації реагентів. Установлено, що максимальне значення вивільненого Рі не залежить від концентрації АТР і лінійно збільшується з підвищенням концентрації каліксарену. Зі збільшенням концентрації АТР або каліксарену максимальна миттєва швидкість реакції зростає, а характеристичний час її зменшується. Виявлено також, що одновалентні катіони Na+, K+, Li+, холін+ та двовалентні Са2+ і Mg2+ не впливають на швидкість гідролізу, хоча інші двовалентні катіони пригнічують її у такій послідовності: Cu2+ > Ba2+ > Pb2+ > Sr2+ > Ni2+ = ?Zn2+ >?Mn2+ > Co2+. Залуження середовища в діапазоні рН 6,0–8,0 стимулює гідроліз АТР – величина енергії активації реакції становить 50,7 ± 8,9 кДж/моль. Слід відзначити також відсутність специфічності реакції до нуклеозидтри- та нуклеозиддифосфатів. Одержані дані можуть слугувати підгрунтям для розроблення штучних АТР-гідролазних каталізаторів, а також подальшого вивчення кінетики, енергетики і механізму реакцій неензиматичного та ензиматичного гідролізу АТР.

Ключові слова: неензиматичний гідроліз АТР, каліксарени, властивості реакції гідролізу­?АТР.

Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал

 

 

 

title ua

Архів журналу > 2008 > № 3, травень-червень

ВПЛИВ ПОЛІАМІНІВ НА АКТИВНІСТЬ
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ ЗА УМОВ ІНДУКОВАНОГО
ДЕКСАМЕТАЗОНОМ АПОПТОЗУ ТИМОЦИТІВ ЩУРІВ

Н. В. Латишко, Л. В. Гудкова, О. О. Гудкова

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

З точки зору сучасної теорії, що розглядає активні форми кисню (АФК) як сигнальні молекули, які тонко регулюють клітинний метаболізм, внутрішньоклітинний окислювально-відновний баланс украй необхідний для таких клітинних процесів як ріст, диференціація і апоптоз. Водночас клітинам для росту і диференціації необхідні адекватні рівні поліамінів. Останні також причетні до апоптичної клітинної смерті і, крім того, захищають клітини від накопичення АФК. Наше дослідження було спрямовано на з’ясування наявності взаємозв’язку між цими двома роз’єднаними метаболічними шляхами за допомогою як моделі індуковану глюкокортикоїдом (дексаметазоном) програмовану клітинну смерть тимоцитів щурів. Одержані дані підтвердили, що активність супероксиддисмутази, яка одночасно свідчить про рівень генерації АФК і антиоксидантного захисту, змінюється у відповідь на дію індукованого апоптозу і зміни внутрішньоклітинного рівня поліамінів. Поліаміни частково причетні до індукованої дексаметазоном загибелі тимоцитів. Одержані результати можуть свідчити про те, що одним з молекулярних механізмів стійкості популяції тимоцитів, що вижили після дії дексаметазону, є підвищений рівень антиоксидантного захисту. Очевидно в тимоцитах щурів після інкубації з дексаметазоном поліаміни беруть участь в адаптивних змінах процесів передачі сигналу в умовах апоптозу, змінюючи внутрішньоклітинний окислювально-відновний статус.

Ключові слова: поліаміни, окислювально-відновний баланс, супероксиддисмутаза, дексаметазон, апоптоз, тимоцити.

Оригiнал статтi англiйською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.

© Український бiохiмiчний журнал