Архів журналу > 2007 > № 4, липень-серпень
А. М. Бабський1,2, М. Ю. Клевець2, Н. Банзал1
Температура підшкірних пухлин є на 3–4 °С нижча порівняно із температурою тіла. Тому для гіпертермічного лікування раку підвищення температури на 3–5 °С прийняте в межах нагрівання уражених тканин від ~33 до ~37 °С. Підвищення температури перфузії ізольованих RIF-1 клітин із 33 до 37 °С протягом 30 хв спричинює зростання рівня внутрішньоклітинного Na+ ([Na+]в) на 50–60%, який після зниження температури до попереднього значення (33 °С) повертається до норми. Внутрішньоклітинне рН (рНв?) у перші хвилини дії підвищеної температури вірогідно зменшується, а згодом повертається до норми ще за температури 37 °С. За цих умов достовірних змін співвідношення ?АТР/Рі не виявлено. Протираковий препарат та Na+-іонофор монензин підвищує рівень [Na+]в на 20% (Р < 0,05) вже за перфузії при 33 °С. Монензин не збільшує вплив температури на рівень [Na+]в під час нагрівання до 37?°С, але сприяє повторному необоротному зростанню [Na+]в після зниження температури до вихідного значення (33 °С). Монензин не збільшує закисленість внутрішньоклітинного середовища за нагрівання, а також не спричинює вірогідних змін співвідношення ?АТР/Рі. Наші та дані літератури засвідчують, що монензин може сприяти зменшенню трансмембранного градієнта іонів Na+ та підвищувати термочутливість ракових клітин через рН-незалежний механізм.
Ключові слова: фібросаркома, температура, натрій, монензин, рН, ЯМР.
Оригiнал статтi українською мовою доступний для зкачування в форматi PDF.
© Український бiохiмiчний журнал